Аналіз роботи МОПК Губиниської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 за 2015-2016 н.р.
Нині ми є свідками і учасниками процесів, які безпосередньо пов’язані з реформуванням змісту освіти - впровадження Державних стандартів початкової та базової повної середньої освіти. Умови сучасного життя, зростаючий об’єм інформації вимагають, щоб школа готувала учнів, які уміють самостійно добувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися у конкретній ситуації.
Інформаційна цивілізація потребує людину, яка не лише володіє знаннями, а спроможну оптимально орієнтуватися у потоці нової інформації, вибрати з неї потрібну й оперативно застосувати її на практиці, адаптивну, здатну творчо вирішувати проблеми. Отже, у сучасності продуктивно, повноцінно та щасливо може вибудувати власне життя творча компетентна особистість.
У 2015-2016 н.р. методичне об’єднання вчителів початкових класів працювало над науково-методичною проблемою «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для формування соціальної компетентності особистості молодшого школяра в умовах стандартизації початкової освіти»
На засіданнях ШМО початкових класів розглядалися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, інформація стосовно проведення навчальних, позакласних занять, щодо змін у веденні класних журналів, велися огляд та обговорення методичної літератури, книг, періодичних видань тощо.
Виходячи із завдань навчально-виховного процесу МО вчителів початкових класів працювало над вирішенням таких проблем:
1. Продовжили впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освітній процес з педагогами та учнями через системну самоосвітню роботу.
2. Забезпечення удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу через впровадження інноваційних сучасних технологій, урізноманітнення форм індивідуального підходу до навчання та виховання учнів з метою виявлення та розвитку творчо обдарованих учнів.
3. Для підвищення та активізації пізнавальної діяльності молодших школярів проводили уроки з використанням ІКТ, створювали навчальні проекти та презентації.
4. Сприяли розвитку в учнів самостійного критичного та креативного мислення, навичок інтерактивного здобування знань.
5. Створення умов для професійного зростання, самоосвіти, дослідницької та теоретичної діяльності вчителів початкових класів.
6. Проводили моніторингові дослідження та аналізували результативність освітнього процесу в школі.
7. Дотримувались беззаперечного виконання вимог нового Державного стандарту початкової освіти.
8. Забезпечували всебічний розвиток особистості молодшого школяра через зміст навчальних програм та підручників.
9. Вивчали індивідуальні особливості, навчальні та пізнавальні можливості майбутніх першокласників, їх творчий потенціал з метою його подальшого розвитку.
10. Опрацювали програми з базових дисциплін 5-х класів з метою подолання розбіжностей у вимогах до рівня навчальних досягнень учнів 4-х і 5-х класів.
11. Постійно використовували здоров’язбережувальні технології в навчально-виховному процесі для інтелектуального, духовного, естетичного та фізичного розвитку учнів відповідно до нового Державного стандарту.
12. Організацію навчального - виховного процесу в початковій школі спрямували на формування соціальної компетентності особистості учня.
На засіданнях методичного об'єднання вчителі ознайомлювалися з методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу в початкових класах.
Ретельно опрацьовували:
1. Зміст нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти”;
2. Навчальні програми для загальноосвітніх закладів із навчанням українською мовою. К.Видавничий дім «Освіта»2012, Затверджені Міністерством освіти та науки, молоді та спорту України (наказ МОНмолодьспорту України від 12. 09. 2011 р. № 1050);
3. Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від 08.09.2009 р. “Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень системи загальної середньої освіти учнів початкової школи”;
4. Лист МОН № 1/9-253 від 22 травня 2015 року «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»
5. Лист МОН України від 28.01.2014 « Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань. »
6. Лист МОН України від 14.02.2015 № 1/9-71 « Щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу»
7. Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОіНУ від 08.04.2015 №472
8. Лист МОН від 10.06.2015 №1/9-285 «Щодо обов’язкової ділової документації»
9. Наказ МОН від 16.06.2015 №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах»
10. Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році».
Вчителі початкових класів проходили анкетування «Готовність педагога до створення умов соціалізації особистості дитини». Кількість набраних балів членів МО свідчить, що учитель прагне не тільки зрозуміти дитину, але й пізнати її, ставитися до неї з повагою, виявляти толерантну позицію по відношенню до дитини, зацікавленні її успішним зростанням.
Члени МО початкових класів брали активну участь у житті школи та обговоренні важливих проблем протягом всього навчального року. Згідно складеного плану було проведено 5 засідань методичного об’єднання вчителів початкових класів за такою тематикою:
1. Ознайомлення й опрацювання інструктивно-методичних листів МОН України щодо початку нового 2015-2016 н.р.
Моніторинг готовності членів МО до впровадження науково-методичної проблеми на І етапі РМО: «Методологічні засади формування соціальної компетентності в учнів початкової школи»
2. Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для формування соціальної компетентної особистості молодшого школяра в умовах стандартизації початкової освіти
3. Шляхи адаптації молодшого школяра в соціальному середовищі через розвиток творчих здібностей та природних задатків
4. Про реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання молодших школярів при викладанні базових дисциплін в умовах оновлення та модернізації змісту освіти
5. Про перевід учнів 1-4 класів. Проведення ДПА в 4 класі. Організація навчальних екскурсій та літнього відпочинку учнів – початківців. Про підсумки впровадження Державного стандарту початкової загальної середньої освіти в 4 класі.
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, орієнтований на соціалізацію особистості молодшого школяра.
Основними змінами у порівнянні із попередньою редакцією є:
Засади особистісно-орієнтованого навчання.
Забезпечення наступності змісту дошкільної і початкової освіти
Єдині стандарти для всіх мов навчання
Посилення природничої складової
Здоров’язбережувальні технології та екологічна спрямованість освіти
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес
Компетентнісний підхід - один із шляхів узгодження змісту освіти із сучасними потребами, інтеграцією до світового та європейського освітнього простору.
Чітке визначення результативної складової засвоєння змісту освіти
Компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є компетентності учнів (ключова, загально предметна і предметна). Компетентнісна освіта більше зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, ніж на обсяг знань.
В нашій школі учні 1 класу вже другий рік мають 3 години англійської мови на тиждень. Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови розкриває мовні і комунікативні здібності учня, включає основні компоненти: мовну (фонетичну, граматичну, лексичну, орфографічну); мовленнєву ( аудіювання, говоріння, читання і письмо); соціокультурну лінію, що дає можливість набуті знання та уміння використовувати у спілкуванні та пізнанні іншомовних соціокультурних та соціолінгвістичних реалій. Ярош Н.І. розробляє завдання до уроків, сприяє розвитку критичного мислення школярів, проводить різні ефективні режими роботи, добирає матеріал для вербального й невербального оцінювання, впроваджує різні форми та методи роботи для розвитку соціокультурної компетенції учнів та їх успішного навчання.
Аналіз роботи МО вчителів початкових класів за минулий рік показав, що підвищився науково теоретичний та методичний рівень викладання предметів, посилилася увага до виховної та розвивальної функції навчання, до пошуку його ефективних форм і методів.
Методичну майстерність вчителі початкових класів підвищували шляхом участі у роботі методоб’єднання, науково–методичних та психолого– педагогічних семінарах району, шляхом самоосвіти. Але незмінними видами роботи залишаються відкриті уроки, майстер-клас, круглі столи.
У складі методичного об’єднання працює 4 вчителі.
Якісний склад вчителів:
Вчитель-методист – 2
Старший вчитель – 1
Спеціаліст – 1
Три вчителі мають вищу освіту, 1 учитель має середню спеціальну освіту.
Перший рік працює в початковій школі Жадан І.В. на посаді класного керівника 4 класу. Відповідно був складений і реалізований план роботи з молодим фахівцем. Всі досвідчені вчителі надавали їй допомогу в програмно-методичному забезпеченні викладання навчальних предметів в 4 класі за новою програмою, укладанні нормативно - правової бази процесу навчання, надання методичної допомоги в організації самоосвіти, консультативні заняття та співбесіди з методики проведення уроку та його вдосконалення:
- підвищення ефективності якості уроку;
- групові та парні форми організації уроку ;
- використання зорієнтованого особистісного підходу для формування основних ключових компетентностей учнів направлених на соціалізацію молодшого школяра.
- консультації для молодого спеціаліста у підготовці учнів 4 класу до ДПА.
Крім того Ілона Вікторівна підвищила свій рівень фахової майстерності на курсових перепідготовках :
• Курси за програмою Intel «Навчання майбутнього» (версія 10.1)
• Курси з викладання фізичної культури «Методика викладання у початковій школі предмета «Фізична культура» на засадах розвитку життєвих навичок».
• Курси з основ здоров’я
Зусилля вчителів початкових класів спрямовані на розвиток пізнавальної самостійності учнів, формування творчої особистості. Кожен педагог як творець та ініціатор уроку забезпечує навчально-виховний процес таким змістом, який максимально сприяє активізації всіх видів діяльності учнів.
Серед зазначених завдань на поточний рік важливе місце займає і питання про самоосвітню діяльність членів МО. Тому за цей період створювалися умови для професійного зростання, самоосвіти, дослідницької та теоретичної діяльності вчителів початкових класів.
Кожен вчитель початкових класів працював над своєю науково-методичною проблемою, підвищував свою кваліфікацію через різні форми і види навчально-виховної діяльності, створював свою творчу лабораторію, брав участь у предметних тижнях, працював з нормативно-правовими документами та практично втілював її в свою повсякденну роботу.
Організація самоосвіти вчителів
методичного об’єднання вчителів початкових класів
Губиниської ЗОШ №1 в 2015/2016 н.р.
№
з/п Прізвище, ім’я , по батькові учителя
Клас Методична проблема, над якою працює вчитель Форма узагальнення
1. Попелло
Ірина Олександрівна 2 Формування соціальної компетентності молодших школярів засобами театралізації. Добірка фрагментів уроків з фотоматеріалами. Презентація досвіду на засіданні МО ПК
2. Тараненко
Наталя Григорівна
3 Шляхи адаптації молод-шого школяра в соціаль-ному середовищі через розвиток творчих здібнос-тей та природних задатків. Виступ на МО ПК, добірка завдань для розвитку творчих здібностей молодших школярів.
3. Жадан
Ілона
Вікторівна
4 Шляхи формування ціннісного ставлення до природи та навколишнього середовища засобами проектної діяльності учнів.
Виступ на МО ПК
4. Стратій
Ніна Василівна
1 Активізація пізнавальної діяльності учнів початкових класів шляхом використання ігрових моментів і цікавих завдань Добірка ігор та цікавих завдань для активізації пізнавальної діяльності першокласників
Стратій Ніна Василівна працювала над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів початкових класів шляхом використання ігрових моментів та цікавих завдань» та готує добірку ігор і цікавих завдань для активізації пізнавальної діяльності першокласників. У своїй роботі використовує досвід Дашковської Т.М.
В умовах становлення та модернізації початкової освіти, коли суспільство ставить вимоги до виховання нового покоління українських громадян, класний керівник 1 класу досконало вивчила Концепцію національно-патріотичного виховання молодших школярів, ввела в план виховної роботи низку заходів по ознайомленню учнів з символами України, її традиціями, роллю родини – першої ланки громадянського виховання.
Вчитель вивчила вимоги до ведення класного журналу, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, особливості викладання та оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу.
Ніна Василівна активний учасник на засіданнях МО. Підготувала «Добірку вправ для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів», експрес-інформацію «Про шляхи підвищення орфографічної грамотності молодших школярів», «Про реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання молодших школярів при викладанні базових дисциплін в умовах оновлення та модернізації змісту освіти».
Попелло Ірина Олександрівна працювала над проблемою «Формування соціальної компетентності молодших школярів засобами театралізації» З цією метою був проведений відкритий урок з літературного читання в 2 класі по темі «Російська народна казка «Лисичка». На МО підготувала добірку фрагментів уроків з фотоматеріалами та презентувала свій досвід. В своїй роботі спирається на досвід Ломако Н.М. (Дніпропетровська ЗОШ №28).
На уроках для дітей створюється ситуація успіху для розвитку особистості, надається можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, відчуття радості та задоволення від діяльності.
Ірина Олександрівна активний член МО. Вона підготувала виступи: «Аспекти самоосвітньої діяльності вчителя в оновленні змісту і форм з проблем соціалізації особистості», «Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення рухової активності та попередження втоми», «Система повторення як засіб підвищення якості загальноосвітніх умінь і навичок». 10 учнів другого класу брали участь у Всеукраїнському конкурсі «Колосок осінній – 2015» і всі нагороджені золотими сертифікатами.
Вчителька розробила навчальні проекти з природознавства: «Як готуються до зими бджоли?», «Не зривай первоцвітів», «Квіти у моєму житті».
До Дня рідної мови проведена «Театралізована подорож мовними зупинками», бліц-турнір «Знавців рідної мови». З основ здоров’я проведено практикум «Перегляд та обговорення поведінки персонажів мультфільмів, їх ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших»
Тараненко Наталя Григорівна в цьому році працювала над проблемою «Шляхи адаптації молодшого школяра в соціальному середовищі через розвиток творчих здібностей та природних задатків». В своїй практиці використовує педагогічний досвід С.П. Логачевської «Індивідуалізація та диференціація навчання учнів у звичайному класі». Взяла участь у ППС «Шляхи адаптації та соціалізації дітей-переселенців» (грудень), у РМОПК (16.12.2015р.) «Діловий практикум щодо Вимог до ведення класних журналів» в Орлівщанській ЗОШ, в Перещепинській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (25.02.2016р.) з питання «Єдність навчання та виховання важлива умова формування соціокультурного досвіду для загального розвитку креативності молодших школярів та їх успішної соціалізації», інструктивно-методичній нараді МОПК в Черкаській ЗОШ (24.03.2016р.) «Орієнтовні вимоги та рекомендації щодо проведення ДПА в 4 класі», ві-бінарному семінарі ДОІППО щодо проекту Концепції початкової освіти. Члени МО разом з адміністрацією школи прочитали та обговорили проект Концепції початкової освіти на позачерговому засіданні (Протокол від 15.01.2016р.) та надіслали свої пропозиції на сайт райво, ДОІППО, МОіНУ.
Наталя Григорівна виступала на педрадах школи з питань «Шляхи упровадження оновленого Державного стандарту освіти: формування соціально-компетентної особистості молодшого школяра», «Система роботи класних керівників і батьків щодо соціального досвіду реалізації прав дітей», «Виховання свідомої дисципліни, почуття обов’язку та відповідальності», «Формування національно-патріотичного виховання молодших школярів при викладанні базових дисциплін»
Також підготовлені виступи на засідання МО згідно плану, сплановано і проведено заходи щодо вивчення життя і творчості Т.Г. Шевченка, І.Я.Франка; планування тижнів, виховних заходів; стан перевірки учнівських зошитів, класних журналів; проведено моніторингові дослідження для батьків та учнів. На засідання МОКК підготувала виступ «Родинно-сімейне виховання в реалізації програм «Українська сім’я» та «Сімейні цінності».
У творчій лабораторії вчителя розроблені навчальні проекти з літературного читання, природознавства, «Я у світі», завдання для математичної олімпіади з математики в 3 класі, Конкурсу знавців з української мови ім. П.Яцика, створення та використання презентацій в НВП, підготовлені тексти для перевірки техніки читання вголос 2-4 класи та мовчки 3-4 класи, матеріали для перевірки усних обчислень з математики в 2-4 класах.
До участі у Всеукраїнському конкурсі «Колосок осінній - 2015» залучено 12 третьокласників, із них 6 мають золотий сертифікат, а решта – срібні у різних номінаціях .У Всеукраїнському народознавчому конкурсі «Соняшник - 2016» взяли участь 5 учнів третього класу та мають ІІ та ІІІ місця.
Членами МО підготовлені та проведені уроки та виховні заходи до тижня рідної мови (09.11.2015 – 13.11.2015), Тиждень початкової школи з прав дитини (урок , тематична лінійка «Знай свої права, дитино», 3 клас), Тиждень олімпійського руху, Дня української мови та писемності, відкритий урок з літературного читання - навчальний проект «На шляху до Тараса»; уроки з основ здоров’я та ЦО.
Протягом року працювала над нормативно-правовими документами: вивчення нового Державного стандарту початкової загальної освіти та програми зі змінами; Вимоги до ведення класних журналів; проект Концепції початкової освіти; Концепції національно-патріотичного виховання.
Жадан Ілона Вікторівна працювала над проблемою «Шляхи формування ціннісного ставлення до природи та навколишнього середовища засобами проектної діяльності» та підготувала виступ на МО з даної проблеми.
Протягом навчального року опрацювала законодавчі та нормативно – правові документи з питань освіти, навчальну програму початкової школи та Концепцію національно-патріотичного виховання молодших школярів в умовах оновленої освіти, вивчала методики викладання навчальних предметів у 4 класі за новим Державним стандартом, новою програмою (зі змінами) та новими підручниками. Також опрацювала Інструкцію щодо ведення класного журналу, вивчила критерій оцінювання.
Опрацювала Програму викладання предметів варіативної складової навчального плану та ознайомилася з програмою спецкурсу «Права дитини».
Спланувала самоосвітню діяльність у відповідності до плану науково-методичної роботи школи, графіка атестації та курсової перепідготовки вчителів.
Брала активну участь у засіданнях шкільних методичних об’єднань, підготувала Тезаурус «Складові процесу соціалізації: що означає соціалізувати школяра»; «Компетентнісний підхід у навчанні школярів: суть, перспективи і проблеми»; «Особистісно—орієнтований та компетентнісний урок в умовах реалізації Державного стандарту ПШ».
Приділила увагу вивченню нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем у відповідності до науково-методичної проблеми школи «Формування соціально компетентної особистості в колективі школи громадянського становлення», роботі над індивідуальною методичною та психолого-педагогічною проблемою «Формувати ціннісне ставлення до природи та навколишнього середовища на уроках «Природознавства» та «Я у світі» засобами проектної діяльності учнів». В своїй практиці опирається на досвід В.О.Сухомлинського «Навчання та розумове виховання учнів на уроках» Також Ілона Вікторівна вивчала контингент учнів 4 класу (майбутніх п’ятикласників): соціометричне дослідження колективу, діагностику мотивації до навчання, проводила первинне профільне діагностування та вивчала рівень сформованості в учнів пізнавальних процесів. Слід продовжити роботу над проблемами адаптації майбутніх п’ятикласників в умовах стандартизації та оптимізації освіти. Вчитель проводить діючий консультативний пункт для батьків та висвітлювала і обговорювала питання адаптації на батьківському всеобучі.
Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.
Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Протягом року класний керівник 1 класу вела спостереження за адаптацією першокласників до школи, проаналізувала і узагальнила результати діагностики на 1-му етапі ППК, підготувала психолого-педагогічну характеристику класу та кожного учня й наголосила на діагностичному інструментарії психологічного супроводу адаптації учнів. Продовжила роботу по адаптації першокласників до навчання на ІІ етапі з поглибленим вивченням особистості: діагностику рівня особистісної адаптації учня та шкільної мотивації; вивчала індивідуально-типологічні риси особистості (характер, темперамент), інтелектуальну сферу школярів та вела обліково-звітну документацію, що допомагала ранньому виявленню дітей з порушенням психофізичного розвитку (Лисенко М.). Вчителем здійснено психолого-педагогічне вивчення оцінки труднощів та потенційні можливості психічного розвитку дітей з особливими потребами.
Першокласники пройшли ІІІ завершальний етап. Вчитель здійснив психологічний супровід дітей та корекційно-розвивальну роботу з учнями, що мали труднощі в адаптації.
Системну роботу проводила класовод і з батьками першокласників: моніторингові дослідження «Готовність дитини до школи», «Пріоритети в шкільному вихованні», «Зайнятість дітей в позаурочний час», діяв консультативний пункт для батьків. Здійснено підсумок адаптаційного періоду: діагностики самооцінки, мотивації, статусу в колективі, рівень адаптованості та тривожності учнів 1 класу, шляхи подолання утруднень.
Також, учні початкової школи активно брали участь у виховних заходах школи згідно запланованих місячників, тижнів, рейдів та декад. Проведенню заходів сприяло поєднання: учитель-діти-батьки, що допомагало згуртовувати дитячі колективи та залучати батьківську громаду до шкільного життя їхніх дітей.
5 учнів початкових класів мають високий рівень навчальних досягнень (7%): Левченко А. та Легеня Н. (2кл.), Рулевська Т. (3кл.), Журавель О. та Ломака І. (4кл.). Ці діти мають стійкий інтерес до знань, високу пізнавальну активність та результативність у всіх видах навчальної діяльності, адекватну самооцінку та прагнення до саморозвитку й самовдосконалення.
Успіхи учнів 1 класу оцінювалися вербально, але за наслідками перевірних робіт високі показники мають Заіка Д., Кончаківський М., Ткаченко С. Гаврюшина О. В кінці І та ІІ семестрів, на кінець навчального року вчителями проводився аналіз успішності навчальних досягнень учнів початкової школи, експертиза навчальних досягнень та порівняльний аналіз.
Порівняльна експертиза навчальних досягнень
учнів початкових класів протягом чотирьох років
Рік Рівень навчальних досягнень учнів
1 – 3 % 4 – 6 % 7 – 9 % 10- 12 % 7 –12 %
2012/2013 0 0 66 14,10 214 45,73 188 40,17 401 85,68
2013/2014 0 0 44 11,49 169 44,13 170 44,38 339 88,51
2014/2015 3 0,8 72
18
164 43 151 38,2 315 80,77
2015/2016 3 8,83 97 26,8 51 14,09 79 21,82 255 70,44
З таблиці видно, що якісний показник навчальних досягнень учнів початкового рівня залишився на тому ж рівні, середній рівень підвищився на 8,8%, достатній – знизився на 29%, і відповідно високий знизився також на 16,4%. Якісний показник за рік знизився майже на 10% в порівнянні з 2014/2015 н. р. Причиною зниження ЯЗ може бути нестійка внутрішня мотивація учнів, послаблені вольові зусилля до подолання навчальних труднощів. Тому вчителям початкових класів слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня.
З метою контролю за рівнем сформованості автоматизованих обчислювальних навичок наприкінці І семестру та року були проведені перевірки. Автоматизовані обчислювальні навички учнів 1 класу перевірялися на табличних випадках додавання і віднімання в межах 10, другого класу – в межах 20, в 3 і 4 класах – на прикладах табличного множення і ділення та розв’язування математичних виразів.
Клас К-сть учнів Присутні Відсутні В % Д % С % П % ЯЗ
1 17 16 1 10 62,5 4 25 2 12,5 0 0 87,5
2 16 16 - 11 68,8 2 12,5 2 12,5 1 6,25 81,3
3 20 19 1 12 63,2 5 26,3 - - 2 10,5 89,5
4 18 17 1 10 58,8 4 23,5 0 0 3 17,7 82,3
Всього 71 68 3 43 63,2 15 22,1 4 5,9 6 8,8 85,3
За результатами перевірки учні 1-4 класів мають такий показник ЯЗ сформованості обчислювальних навичок – 85,3%, що на 18,1% вище від минулого року (67,2%).
З наведеної таблиці видно, що з 71 учня 1-4 класів перевірялися 68 учнів. Високий рівень мають 43 учні (63,2%), достатній – 15 учнів (22,1%), середній – 4 учні (5,9%), не сформовані навички у 6 учнів (8,8%). Це учні 3 класу Ткаченко П. та Нинич М., учні 4 класу Бессараб А., Карюк О., Калинигорський С. та учня 2 класу Покотила Б. Класоводам Тараненко Н.Г., Жадан І.В. та Попелло І. О. пропонується організувати індивідуальні заняття для цих учнів.
Техніка читання перевірялася у 70 учнів початкових класів. Під час читання текстів до уваги бралися виразність, правильність, спосіб читання, технічна та смислова сторони читання: розуміння учнями значень переважної більшості слів, фактичного змісту прочитаного, відповідних параметрів розуміння тексту (точність, повнота, глибина), розуміння учнями ідеї, основної думки художнього твору, вміння давати оцінку подіям у тексті, вчинкам персонажів, художнім образам.
У першому класі (вч. Стратій Н.В.) в норму читання вкладаються всі 17 учнів, що становить 100%. З них вище норми читають 8 учнів (47,1%), вкладаються в норму 9 учнів (52,9%). У другому класі (вч. Попелло І.О.) 15 учнів вкладаються в норму читання (93,8%), з них вище норми – 11 учнів (64,7%), не вклався в норму читання Покотило Б. В третьому класі (вч. Тараненко Н.Г.) перевірялися 19 учнів. В норму читання вклалися 13 учнів (68,4%), вище норми – 9 учнів (47,4%), не досягли норми – 6 учнів (31,6%) . У четвертому класі (вч. Жадан І.В.) норму читання мають 6 учнів (33,3%), вище норми –4 учні (22,2%), середній рівень – 7 учнів (38,9%), початковий рівень – 5 учнів (27,8%).
Клас К-сть учнів Присутні Відсутні Нижче норми % Норма читання % Вище норми %
1 17 17 - - - 17 100 8 47,1
2 16 16 - 1 6,2 15 93,8 11 64,7
3 20 19 1 6 31,6 13 68,4 9 47,4
4 18 18 - 12 66,6 6 33,3 4 22,2
Всього 71 70 1 19 27,1 51 72,9 32 45,7
Слід відзначити, що якісний показник щодо сформованості навичок читання 1-4 класів становить 72,9%, що вище на 6,2% проти І семестру (66,7%), причому в учнів 1 і 2 класів найвищий-100% і 93,8%, що свідчить про високий рівень сформованості читацької компетентності. В 3 класі - 68,4% проти 55%, в 4 класі – 33,3% проти 50%, що свідчить про потребу у розвитку інтересу до читання та системне формування читацьких умінь та навичок молодших школярів. Вчителям початкових класів постійно надають допомогу бібліотекарі школи та селища Лялька Т.М. та Бессараб Н.М., які популяризують художню літературу та періодичні видання для підвищення пізнавального інтересу молодших школярів. Проте батькам та вчителям треба проводити роз’яснювальну роботу щодо підвищення навичок читання та стійкого інтересу до читання, не дивлячись на зацікавленість дітей телебаченням та ІНТЕРНЕТ- мережею.
Класні керівники розвивають творчі здібності молодших школярів. Цьому сприяють проведені в школі математичні олімпіади для 3-4 класів, всеукраїнських конкурсів знавців рідної мови ім. П.Яцика, «Колосок», «Соняшник»
У першому турі ВУО з математики брали участь 14 учнів: 11 учнів третього класу і 3 учні четвертого класу. Найкращі роботи були у Гордієнко Дар’ї та Цируліка Олександра (3 клас) -37 балів із 40 можливих і у Ломаки Ірини (4 клас) - 40 балів із 46 можливих.
У І (шкільному) етапі XVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика брало участь 13 учнів 3-4 класів, що характеризує стабільність участі учнів у конкурсі та динаміку зростання учасників (+6).
Учень 3 класу Сорока Тихон набрав 28 із 30 можливих балів, а у 4 класі краще виконала роботу Ломака Ірина, набравши 23 бали із 25 можливих. Вони стали учасниками ІІ етапу районного ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Ломака Ірина брала участь у районному Конкурсі знавців олімпійського руху.
• У Всеукраїнському конкурсі «Грінвіч» з англійської мови брали участь 5 учнів четвертого класу і нагороджені всі Золотими сертифікатами;
• до участі у Всеукраїнському конкурсі «Колосок осінній - 2015» залучено 12 третьокласників, із них 6 мають золотий сертифікат, а решта – срібні у різних номінаціях та 10 учнів другого класу нагороджені золотими сертифікатами.
• У Всеукраїнському народознавчому конкурсі «Соняшник - 2016» взяли участь 5 учнів третього класу та 3 учні четвертого класу та мають відповідні ІІ та ІІІ місця.
Члени МОПК підготували звіт-презентацію для РМО «Впровадження Державного стандарту початкової освіти», в якому висвітлена практична реалізація та впровадження в навчально-виховний процес завдань Державного стандарту початкової освіти в нашій школі.
Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.
За результатами ДПА з української мови початковий рівень має 1 учень (5,6%)– Бессараб Антон, з математики початковий рівень показала 1 учениця (5,9%)– Карапиш Маргарита, з літературного читання початковий рівень теж у 1 учня (5,9%) – Чернявського Владислава. 38,9% учнів отримали бали середнього рівня з української мови, 41,2% - з літературного читання, 29,4% - з математики, решта – бали достатнього (44,4% - з української мови, 35,3% - з літературного читання і 52,9% - з математики) та високого рівня (11,1% - з української мови, 17,6% - з літературного читання, 11,8% - з математики)
Результати проведення ДПА з української мови подано в таблиці:
Учнів у класі Учнів, які писали Високий рівень Достат-
ній рівень Серед-ній рівень Низь-кий рівень Аналіз
Списування Мовні завдання Творча робота
Виконання закритого завдання Відкри-ті завдан-ня Типові помилки
Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % Без помилок 1помилка 2 помилки 3 – 6 помилок Зміст Грамотність
Виконано Частк. вик. Написання ненаголошених –е-, -и- в корені слова Розбір слів за будовою Вживання м’якого знака
18 18 2 11,1 8 44,4 7 38,9 1 5,6 1 6 3 7 6 8 10 10 10 4 11 4
За результатами ДПА з української мови , якість знань учнів становить 55,6 %, з них високий рівень продемонстрували 11,1% учнів, достатній - 44,4%. Середній рівень навченості в 38,9% учнів, що свідчить про результативність засвоєння знань з української мови. В порівнянні з СО 3 учні підвищили рівень знань з середнього на достатній, і 1 учень з достатнього на високий.
Результати атестаційних робіт з української мови показали, що більшість учнів 4 класу вміють будувати речення, зв’язні тексти, висловлювати власну думку за допомогою різних мовних засобів, вставляти пропущені букви на вивчені орфограми, перевіряти ці слова, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії відповідно до державних вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів із зазначеного предмета.
Блоком утруднень для учнів 4 класу стали завдання на розбір слів за будовою, написання ненаголошений – е, – и в корені слова.
Результати проведення ДПА з літературного читання подано в таблиці:
Учнів у класі Учнів, які писали Висо-кий рівень Достат-ній рівень Серед-ній рівень Низь-кий рівень Аналіз
Мовчки читання Завдання до тексту Твор-ча робо-та
Виконання закритого завдання Виконання відкритого завдання
Типові помилки
Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % 3 бали 2 бали 1 бал Виконано Частково виконана
Низька техніка читання Пошук короткої
відповіді на питання Встановлення відповідності між компонентами
18 17 3 17,6 6 35,3 7 41,2 1 5,9 2 1 1 11 8 13 7 6 5 8
Якісний показник ДПА з читання становить 52,9% учнів, з них високий рівень продемонстрували 17,6% учнів, достатній – 35,3%, середній – 41,2%, низький рівень – 5,9%. В роботах з літературного читання учні допустили помилки при встановленні відповідності між компонентами, пошуку короткої відповіді на питання та показали низьку техніку читання.
Результати проведення ДПА з математики подано в таблиці:
Всього учнів Виконували
Високий рівень
Достатній рівень Середній рівень Початковий рівень
Вис.+ дост. Види типових
утруднень в завданнях 0 балів 1 бал 2 бали 3 бали
18 17 2 9 5 1 11 знаходження значення виразу
(2 бали) 2 5 10 __
порівняння чисел і величин
(по 1балу) 2 6 9 __
перетворення
величин(по1б) 7 8 2 __
знаходження
частини від
числа(1 бал) 4 13 __ __
геометричне
завдання(2 б.) 3 3 11 __
задача на 3
дії (3 бали) 4 5 3 5
За результатами державної підсумкової атестації з математики з 11 учнів 17 (1 учениця не писала ДПА – Власенко Карина) мають високий та достатній рівні, що становить 64,7% і свідчить про достатній рівень засвоєння учнями математичної освіти. В роботах з математики були допущені помилки при обчисленні виразів, у порівнянні чисел, перетворенні величин, знаходженні частини від числа, при розв’язанні геометричної задачі та задачі на знаходження числа за його частиною.
В цілому учні 4 класу показали високий та достатній рівні знань з української мови – 55,5 %, літературного читання – 52,9% та 64,7% – з математики і підтвердили свої знання. Такі результати свідчать про добре засвоєння учнями програмового матеріалу з вищезгаданих дисциплін.
Аналіз роботи методичного об'єднання свідчить про те, що ефективна організація роботи залежить від розвитку його інноваційного потенціалу, професійної компетентності педагогічного колективу, його готовності до роботи в умовах пошуку; створення науково-методичної та матеріально-технічної підтримки інноваційних змін.
Підсумовуючи роботу вчителів, членів методичного об'єднання, можна зробити висновок, що завдання, які випливають з науково-методичної теми методичногооб'єднання в основному виконано. В наступному 2016-2017 н.р. всю роботу ШМО буде спрямовано на те, щоб діти зростали здоровими, життєрадісними, щасливими, здобували потрібні знання, вміння та навички, вміли застосовувати їх у майбутньому.
Здобутки МО ПК:
Активізація учнів початкової школи до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах «Грінвіч», «Колосок», «Соняшник».
Систематичне проведення уроків з використанням ІКТ для підвищення й активізації пізнавальної діяльності учнів.
Використання на уроках здоров’язбережувальних технологій;
забезпечення екологічної спрямованості освіти.
Забезпечення всебічного розвитку особистості молодшого школяра через зміст навчальних програм та підручників.
Організацію навчального - виховного процесу в початковій школі спрямували на формування соціальної компетентності особистості учня.
Спрямували всю навчально-виховну діяльність початкової школи на завдання Концепції національно-патріотичного виховання.
Невирішені проблеми:
презентація ППД членів МО через друк матеріалів в фаховому виданні «Початкова школа»;
впровадження найефективніших технологій, методик і технік навчання та виховання молодших школярів, які мають слабкі знання.
низька культура спілкування та поведінки школярів;
частина учнів мають низький рівень орфографічної грамотності;
недостатньо сформовані читацькі та обчислювальні навички.
Завдання на 2016/2017 н.р.
Роботу МО спрямувати на оволодіння учнями ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно – соціальний та інтелектуальний розвиток; вдосконалення методичної культури кожного педагога,використання його потенційних творчих можливостей, інноваційної діяльності;
вдосконалювати форми і методи навчання, поширювати передовий педагогічний досвід вчителів початкових класів району, які застосовують інтерактивні методики, нові особистісно-зорієнтовані системи навчання;
надавити методичну допомогу молодим спеціалістам та підтримувати їх позитивні педагогічні починання;
покращити роботу з батьками через урізноманітнення форм роботи;
підвищити рівень навчальних досягнень учнів з низьким та середнім показником;
здійснювати науково-методичне забезпечення розвитку освіти;
продовжити роботу над розвитком в учнів самостійного критичного та креативного мислення, навичок інтерактивного здобування знань;
розкривати творчі здібності учнів початкових класів та посилити роботу з слабо встигаючими учнями початкової школи.
